пʼятниця, 15 січня 2021 р.

Дистанційна освіта з інформатики 18.01.2021 - 24.01.2021

 

Дистанційна освіта з інформатики в період січня 2021 року

18.01.2021 - 24.01.2021

Тема: Середовище опису та виконання алгоритмів.

Мотиваційна частина



Теоретична частина.

Цей урок з оцінками, але не виконання завдань уроку унеможливить вивчення наступної теми, тому стараємось на користь свого майбутнього успіху)))

1.   Підручник. Для підтримки процесу необхідний підручник Інформатика 7 клас (авторів Морзе, Барна) за 2020 рік. В більшості учнів підручник 2015 року, він не підходить. Як бути? В кого немає нового підручника, його можна завантажити в електронному варіанті ( в мене такий). Посилання для завантаження https://pidruchnyk.com.ua/uploads/book/7-klas-informatyka-morze-2020.pdf (не забуваємо про авторське право)

2.     Середовище програмування. Основна мова програмування, яка використовується при вивченні даної теми Python гілки 3, або його ще називають Python3. В залежності від наявних у вас пристроїв, можна обрати своє середовище (програму для написання програм). Налаштувати ваші пристрої для роботи допоможе підручник (опрацюйте п.7 підручника ст.61 -65 до вправи 3). Для користувачів OS Windows, бажано встановити Середовище Thonny, оскільки робота в ньому непогано описана в нашому підручнику.

Середовище Thonny Python IDE for beginners https://thonny.org/

Для завантаження можна прямо перейти за посиланням

Для Windows: https://github.com/thonny/thonny/releases/download/v3.3.2/thonny-3.3.2.exe

Знайомство з Python3

Мова програмування Рython 3 - це штучна мова високого рівня, зручна для створення та реалізації алгоритмів. Останнім часом ця мова набула великої популярності серед тих, хто починає вивчати програмування.

Запитання 1.
Які переваги має мова Python 3 над іншими мовами програмування?
Відповідь: Переваги мови Python 3 такі:
1. Можна мати низький поріг інтелекту для осмислення  кодів та алгоритмів
2. Зрозумілий і простий синтаксис запису кодів.
3. Короткий запис кодів.
4. Велика бібліотека готових реалізацій алгоритмів та швидкий виклик цих програм.
5. Об'єднує навколо себе велику кількість програмістів, які готові тобі допомогти у разі проблеми з програмуванням алгоритму. Досить правильно гуглити запитання.
Запитання 2.

А що можна вагоме зробити на штучній мові програмування Python 3?
Відповідь.
Сфери застосування мови програмування Python 3 такі:
1. Цю мову  використовують для веб-розробки різних інформаційних ресурсів в мережі.
2. Проводити аналіз великої кількості даних.
3. Створювати алгоритми для машинного навчання штучного інтелекту.
4. Розробляти ігри з глибоким зануренням в  тонкощі стратегій поведінки істот.
5. Автоматизувати роботу під широке коло завдань.
6. Програмувати додатки для смартфонів.

Практична частина.

 

Практично осмислюємо найпростіші зразки кодування

алгоритмів в середовищі Thonny


Зразок 1. Алгоритм обчислення площі круга.
Кодування програми на Python 3 виконується  латиницею, і ця програма  обчислює площу S круга, за відомим радіусом R. (Кирилицею вводяться лише поясненя та інструктажі в кавичках)
Реалізація.

                 
R=float(input("Введіть довжину радіуса круга: R="))
S=3.141592*R*R
print("Площа круга: S=", S)

 

Увага. Якщо дані коди програми ви самі надрукували у середовищі Thonny вірно і без помилок, то спочатку зберігаємо цю програму на комп’ютері, потім шукаємо і натискаємо піктограму: «зелений кружок з білим трикутником», декілька секунд проходить підготовка до виконання алгоритму і внизу вікна пропонується вам  ввести вхідні дані: а)друкуємо перше число - потім Enter - Через деякий час виводяться вихідні дані тобто результати обчислення - це деяке число. Аналізуємо це число, на правильність і точність.

Копіюємо ці коди в середовищі Thonny і вставляємо на чисту сторінку текстового редактора  Блокнот, а тепер прописуємо перший рядок, як «Кодування вправи 1». Потім. Копіюємо вхідні дані і результати обчислення цього алгоритму в середовищі Thonny  і вставляємо їх в Блокнот після слів: "Виконання вправи 1".  Зберігаємо цей текстовий файл «Вправа1.txt». Вправу виконано. Потім цей файл треба буде відправити вашому учителю інформатики на перевірку.



Зразок 2. Алгоритм обчислення суми послідовних натуральних чисел.
Кодування програми на  python 3 виконується  латиницею, і ця програма  обчислює суму послідовних натуральних чисел від 1 до n.
Реалізація.


N=int(input("Введіть значення N="))
S=N*(N+1)/2
print("Сума усіх чисел S=  ", N*(N+1)/2)

 

Увага. Якщо дані коди програми ви надрукували у середовищі Thonny вірно і без помилок, то спочатку зберігаємо цю програму на комп’ютері, потім шукаємо і натискаємо піктограму: «зелений кружок з білим трикутником», декілька секунд проходить підготовка до виконання алгоритму і внизу вікна пропонується вам  ввести вхідні дані: а)друкуємо перше число - потім Enter - Через деякий час виводяться вихідні дані тобто результати обчислення - - це деяке число. Аналізуємо це число, на правильність і точність.

Копіюємо ці коди в середовищі Thonny  і вставляємо на чисту сторінку текстового редактора  Блокнот, підписуємо як «Кодування вправу 2». Копіюємо вхідні дані і результати обчислення цього алгоритмув середовищі Thonny  і вставляємо в Блокнот після слів: Виконання вправи 2.  Зберігаємо цей текстовий файл «Вправа2.txt». Вправу виконано. Потім цей файл треба буде відправити вашому учителю інформатики на перевірку.



Зразок 3. Алгоритм знаходження власної швидкості v катера за відомими швидкостями катера: v1 - швидкість за течією річки, v2 - швидкість проти течії річки.
Реалізація.


v1=int(input("Введіть значення швидкості за течією річки v1="))
v2=int(input("Введіть значення швидкості проти течії річки v2="))
print("Власна швидкість v=  ", (v1+v2)/2)

 

Увага. Якщо дані коди програми ви надрукували у середовищі Thonny вірно і без помилок, то спочатку зберігаємо цю програму на комп’ютері, потім шукаємо і натискаємо піктограму: «зелений кружок з білим трикутником», проходить підготовка до виконання алгоритму і внизу вікна пропонується вам  ввести вхідні дані: а)друкуємо перше число - потім Enter - б)друкуємо друге число - потім Enter. Через деякий час виводяться вихідні дані тобто результати обчислення - - це деяке число. Аналізуємо це число, на правильність і точність.

Копіюємо ці коди в середовищі Thonny і вставляємо на чисту сторінку текстового редактора  Блокнот, підписуємо як «Кодування вправу 3». Копіюємо вхідні дані і результати обчислення цього алгоритму в середовищі Thonny  і вставляємо в Блокнот після слів: Виконання вправи 3.  Зберігаємо цей текстовий файл «Вправа3.txt». Вправу виконано. Потім цей файл треба буде відправити вашому учителю інформатики на перевірку.



Зразок 4. Алгоритм знаходження  швидкості v течії річки за відомими швидкостями катера: v1 - швидкість за течією річки, v2 - швидкість проти течії річки.
Реалізація.


v1=int(input("Введіть значення швидкості за течією річки v1="))
v2=int(input("Введіть значення швидкості проти течії річки v2="))
print("Швидкість течії річки v=  ", (v1-v2)/2)

 

Увага. Якщо дані коди програми надруковані у середовищі Thonny вірно і без помилок, то спочатку зберігаємо цю програму на комп’ютері, потім шукаємо і натискаємо піктограму: «зелений кружок з білим трикутником», проходить підготовка до виконання алгоритму і внизу вікна пропонується вам  ввести вхідні дані: а)друкуємо перше число - потім Enter - б)друкуємо друге число - потім Enter. Через деякий час виводяться вихідні дані тобто результати обчислення - - це деяке число. Аналізуємо це число, на правильність і точність.

Копіюємо ці коди в середовищі Thonny  і вставляємо на чисту сторінку текстового редактора  Блокнот, підписуємо як «Кодування вправу 4». Копіюємо вхідні дані і результати обчислення цього алгоритму в середовищі Thonny   і вставляємо в Блокнот після слів: Виконання вправи 4.  Зберігаємо цей текстовий файл «Вправа4.txt». Вправу виконано. Потім цей файл треба буде відправити вашому учителю інформатики на перевірку.

 

Результат виконаної практичної роботи( це чотири текстові файли із чотирма реалізованими програмами мовою Python в середовищі Thonny)  надіслати вашому учителю на електронну скриньку: 

vinnser@gmail.com (Сергій Петрович)
ktdfz@i.ua (Юрій Васильович)

 


Довідник для учнів, що цікавляться програмуванням

Зразки алгоритмів:  https://pythontask.pp.ua/

Python

·         Теорія

·         I. Інтерпретатор Python

·         Робота з редактором Python. Загальні питання. Інтерактивний та програмний режими роботи. Набір тексту програми

·         II. Основи Python

·         1. Типи, числа, операції

·         1.1. Представлення даних в Python. Поняття об’єкту. Ідентичність, тип, значення об’єкту. Функції id()type(). Оператори isis not

·         1.2. Літерали. Створення (генерування) об’єкту. Базові типи об’єктів

·         1.3. Числа

·         1.3.1. Представлення чисел різних типів. Базові числові типи. Функції перетворення чисел

·         1.3.2. Числа з фіксованою точністю. Клас Decimal

·         1.3.3. Раціональні числа. Клас Fraction

·         1.4. Оператори (операції)

·         1.4.1. Оператори (операції) для роботи з числовими об’єктами. Таблиця пріоритетності операцій

·         1.4.2. Змішування типів. Перетворення типів в операторах

·         1.4.3. Математичні (арифметичні) оператори. Приклади

·         1.4.4. Оператори порівняння

·         1.4.5. Бітові оператори

·         2. Рядки

·         2.1. Рядки. Загальні поняття. Оголошення рядка. Операції над рядками. Приклади

·         2.2. Екрановані послідовності. Неформатовані рядки. Багаторядкові блоки тексту

·         2.3. Доступ за індексами. Зрізи. Отримання фрагменту рядка. Приклади

·         2.4. Вбудовані функції для роботи з рядками

·         2.4.1. Засоби перетворення рядків та одиночних символів. Функції int()str()repr()float()ord()chr()

·         2.4.2. Функції len()max()min()

·         2.5. Клас str. Функції роботи з рядками

·         2.5.1. Функції для роботи з рядками, що визначають особливості рядка

·         2.5.2. Функції пошуку та заміни підрядка в рядку

·         2.5.3. Функції що визначають та обробляють початок та кінець рядка

·         2.5.4. Функції обробки рядка згідно з форматом чи правилом кодування. Стилі форматування

·         2.5.5. Функції вирівнювання рядків

·         2.5.6. Функції які змінюють регістр символів у рядку

·         2.5.7. Функції розбиття рядків на частини та утворення нових рядків з допомогою кортежів та списків

·         3. Списки

·         3.1. СпискиВластивості списків. Приклади, що демонструють властивості списків

·         3.2. Операції над списками: конкатенація (+), дублювання (*), видалення, зріз, доступ за індексом

·         3.3. Обробка списків у циклах. Створення списків з допомогою генераторів списківІтерації по списках. Представлення та обробка матриць з допомогою списків. Операція in

·         3.4. Методи роботи зі списками. Приклади

·         3.5. Об’єкти-ітератори. Використання ітераторів та генераторів для списків. Функції range()next()iter()

·         4. Словники

·         4.1. Словники. Основні поняття. Характеристики. Створення словників. Доступ до значень у словнику

·         4.2. Вбудовані функції та операції обробки словників

·         4.3. Методи роботи зі словниками

·         4.4. Робота зі словниками. Вбудовані функції list()zip(). Обхід словника. Генератори словників. Сортування. Поєднання словників з множинами

·         5. Кортежі

·         5.1. Кортежі. Основні поняття. Властивості кортежів

·         5.2. Операції над кортежами. Обхід кортежу. Методи роботи з кортежами

·         6. Файли

·         6.1. Загальні поняття. Відкриття/закриття файлу. Функції open()close()

·         6.2. Приклади роботи з текстовими файлами

·         6.3. Приклади роботи з бінарними файлами

·         6.4. Модуль struct. Робота з бінарними файлами. Приклади збереження/читання упакованих двійкових даних

·         6.5. Модуль pickle. Серіалізація об’єктів. Приклади використання для запису/читання інформації з бінарних файлів

·         6.6. Приклади розв’язку задач на модифікацію текстових файлів

·         7. Множини

·         7.1. Основні поняття. Створення множини. Операція in. Операції над множинами, які утворюють нову множину

·         7.2. Операції та функції для визначення надмножин та підмножин. Порівняння множин

·         7.3. Класи setfrozensetФункції для роботи з множинами. Приклади

·         7.4. Обмеження на застосування множин. Застосування класу frozenset. Генератори множин

·         9. Керуючі інструкції

·         9.1. Оператор присвоєння. Форми присвоювання. Приклади. Позиційне присвоювання кортежів, списків

·         9.2. Інструкція (оператор) if. Визначення. Приклади

·         9.3. Оператор whileПриклади

·         9.4. Оператор forПриклади

·         10. Функції. Видимість імен

·         10.1. Поняття функції. Загальна форма. Приклади оголошення та використання функцій

·         10.2. Області видимості імен в Python. Локальні та глобальні імена. Правила видимості імен. Правило LEGB. Ключове слово global. Перевизначення імен в функціях

·         10.3. Вкладені функції. Вкладені області видимості. Правила пошуку імен у випадку вкладених функцій. Фабричні функції. Передача значень у вкладену функцію

·         10.4. Ключове слово nonlocal. Особливості використання. Приклади

·         10.5. Аргументи в функціях

·         10.5.1. Передача аргументів у функцію. Зміна аргументів у тілі функції

·         10.5.2. Режими співставлення аргументів. Класифікація. Співставлення за позицією. Співставлення за іменами. Аргументи за замовчуванням

·         10.5.3. Режими співставлення аргументів. Аргументи змінної довжини. Комбінування різних способів співставлення аргументів. Приклади

·         12. Класи

·         12.1. Класи в Python. Загальні поняття. Ключове слово class. Об’єкти класів. Об’єкти екземплярів

·         12.2. Спадковість у класах. Правила застосування спадковості. Приклади

·         12.3. Класи і модулі. Звертання до класів інших модулів

·         12.4. Перевантаження операторів у класах

·         12.4.1. Перевантаження операторів. Загальні відомості. Методи, що перевантажують оператори. Приклади

·         ІІІ. Стандартна бібліотека Python

·         1. Модуль io. Ієрархія класів. Клас IOBase. Методи роботи з файлами

·         2. Модуль math

·         2.1. Теоретико-числові функції та функції представлення

·         2.2. Степеневі та логарифмічні функції

·         2.3. Тригонометричні функції

·         2.4. Гіперболічні функції

·         2.5. Спеціальні функції та константи

·         3. Модуль random

·         3.1. Генерування випадкових чисел. Класи RandomSystemRandom. Функції рахівництва. Функції для цілих чисел

·         3.2. Функції для послідовностей

·         3.3. Функції генерування випадкових чисел з плаваючою комою

·         4. Модуль struct. Упакування/розпакування даних. Базові методи модуля

 


субота, 9 січня 2021 р.

Дистанційна освіта 11.01.21- 15.01.21

 Дистанційна освіта з інформатики в період січня 2021 року


11.01.21- 15.01.21


Тема: Алгоритми. Середовища для реалізації алгоритмів. Інтерфейс додатків для програмування.

Теоретична частина.

1.   Підручник. Для підтримки процесу необхідний підручник Інформатика 7 авторів Морзе, Барна за 2020 рік. В більшості учнів підручник 2015 року, він не підходить. Як бути? В кого немає нового підручника, його можна завантажити в електронному варіанті ( в мене такий). Посилання для завантаження https://pidruchnyk.com.ua/uploads/book/7-klas-informatyka-morze-2020.pdf (не забуваємо про авторське право)

2.     Середовище програмування. Основна мова програмування, яка використовується при вивченні даної теми Python гілки 3, або його ще називають Python3. В залежності від наявних у вас пристроїв, можна обрати своє середовище (програму для написання програм). Налаштувати ваші пристрої для роботи допоможе підручник (опрацюйте п.7 підручника ст.61 -65 до вправи 3). Для користувачів OS Windows, бажано встановити Середовище Thonny, оскільки робота в ньому непогано описана в нашому підручнику.

Середовище Thonny Python IDE for beginners https://thonny.org/

Для завантаження можна прямо перейти за посиланням

Для Windows: https://github.com/thonny/thonny/releases/download/v3.3.2/thonny-3.3.2.exe



Наводимо окремі приклади використання алгоритмічних дій в різних предметних областях.

І. Подумайте,  хто може стати виконавцем таких алгоритмічних дій:

                     Алгоритми в математиці:

1.   Порядок дій у числовому виразі(Робот, Учень, Калькулятор).

2.   Порядок дій під час розвязування лінійного рівняння.

3.   Порядок дій під час розвязування задачі на роботу.

4.   Порядок дій під час креслення геометричної фігури.

5.   ………(наведіть власні приклади алгоритмічних дій)

 

 

ІІ. Подумайте, за якою ознакою впорядковуються  дії  виконавцями  таких алгоритмічних дій:

               Алгоритми в лінгвістиці:

1.    Порядок дій під час морфологічного аналізу будови слова.(Місце розташування  букв у слові)

2.    Порядок дій під час синтаксичного аналізу речення.

3.    Порядок пунктів під час створення плану учнівського відгуку на художній твір.

4.    …….(наведіть власні приклади алгоритмічних дій)

5.    ……..(наведіть власні приклади алгоритмічних дій)

ІІІ. Подумайте,  за якою ознакою повторюються  події  при  таких алгоритмічних діях:

              Алгоритми в історії:

1.    Порядок виборів усіх президентів України  на хронологічній прямій.(Через кожні 5 років)

2.    Порядок змін в України під час майданних дій в революційний період.

3.    Порядок дій під час розкопок артефактів стародавньої історії України.

4.    Порядок подій під час утворення імперій в стародавній історії Риму та Греції.

5.    ……..(наведіть власні приклади алгоритмічних дій)

 

ІV. Подумайте,  з  яких подій утворюються такі  алгоритмічні дії:

                    Алгоритми в медицині:

1.    Протоколи процесів вилікування від вірусного зараження.(Миття рук, полоскання горла)

2.    Протоколи підготовки до складних операцій.

3.    Порядок хірургічних маніпуляцій під час операції.

4.    …………………..(наведіть власні приклади алгоритмічних дій)

5.    ………………..(наведіть власні приклади алгоритмічних дій)

 

V. Подумайте,  за якою ознакою розгалужуються (подвоюються) події  при  таких алгоритмічних діях:

                  Алгоритми в освіті:

1.    Розклади уроків для деяких учнів або  класів.(Поділ класів на дві групи)

2.    Календарні плани учителів для вивчення предметів або курсів.

3.    Розклад дзвінків для уроків в закладі.

4.    ………..…..(наведіть власні приклади алгоритмічних дій)

5.    …………………..(наведіть власні приклади алгоритмічних дій)

 

VІ. Подумайте,  за якою ознакою  закінчується повторення групи  події  при  таких алгоритмічних діях:

            Алгоритми в побуті:

1.    Режим дня для дітей в сім'ї.(Успішного і точного виконання режиму для дітьми)

2.    Порядок дій під прибирання в кімнаті.

3.    Кулінарний рецепт для приготування страви.

4.    Порядок дій під час вимикання смартфону.

5.    ……………..

VІІ. Подумайте,  за якою ознакою  номерується  події  при  таких алгоритмічних діях:

            Алгоритми в транспорті:

1.    Графік руху поїздів на вокзалі.

2.    Порядок дій під час посадки в літак.

3.    Маршрути руху громадського транспорту у місті.

VІІІ. Подумайте,  за якою ознакою  номерується  події  при  таких алгоритмічних діях:

          Алгоритми в інформатиці:

1.    Порядок дій під час вимикання комп'ютера.

2.    Порядок під час реєстрації персонального акаунту в деякому хмарному середовищі.

3.    Порядок дій під час створення презентації.

4.       Порядок дій для впорядкування статистичних даних в таблиці.

5.       Порядок дій під час автоматизованого створення веб-ресурсу.






Знайомство з інтерфейсом середовища програмування Scratch. Для цього подивіться відео-урок.

Відео-урок: https://youtu.be/wSsd6iDFRXA

Практична частина.

Завдання 1.

Як вам завантажити середовище програмування Scratch на смартфон?
Для цього подивіться відео-урок:
Відео-урок: https://youtu.be/OPo06hTlprY

Завдання 2.

Як вам завантажити середовище програмування PascalABC на смартфон?
Для цього подивіться відео-урок:
Відео-урок: https://youtu.be/VIJA60OBQNg

Завдання 3.
Як вам завантажити середовище програмування мовою Python 3 на смартфон?
Для цього подивіться сайт: thonny.org або
https://thonny.org/
Також ознайомтеся з можливостями інтегрованого середовища Thonny для програмування мовою  Python на веб-сайті:
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Thonny

Інструкція, як  установити (можливо, за допомогою батьків) на домашній комп'ютер Python 3 версії.

 

Інсталяцію середовища можна завантажити з офіційного сайту  python.org   у розділі Downloads.

ОБОВ'ЯЗКОВО оберіть Python версії 3.

 

Запам'ятайте папку, до якої завантажиться файл.

Якщо вікно "Збереження файлу" не відкрилося: 1. Пошукайте файл у стандартній папці "Завантаження" (рос. Загрузки).

 

 

2. У браузері є кнопка завантажень, де також може міститися посилання на файл. Якщо так, то клацніть або на трикутничок поряд з файлом або правою клавішею миші й оберіть "Показати в папці".

 

 

Знайдіть файл та для активації двічі клацніть на ньому мишею.

 

 

Оберіть "Install Now".

 

 

Почекайте завершення процесу.

 

 

Після появи повідомлення "Setup was successful" натисніть "Close".

 

 

 


 

Типові запитання:

1. У мене на комп'ютері встановлена 64-розрядна операційна система. Чи відрізняються версії залежно від розрядності?

Перевірено на декількох комп'ютерах у школі: інсталяція, завантажена на офійіноому сайті для 32-bit систем, працює під 64-розрядною системою без збоїв. Але якщо збій все таки стався, завантажне версію саме 64-bit, наприклад, скористайтеся цим посиланням.




2. Інсталяція закінчилась крахом (Setup was failed).

Завантажте більш старішу версію та спробуйте встановити її. Стабільно працюють версія Python 3.1.1 (посилання) чи  Python 3.4.1 (посилання).

 


3. Інсталяція пройшла успішно (Setup was sucessful), але ярлика на робочому столі немає.

Натисніть Пуск  здійсніть пошук програми за ключовим словом IDLE  . Обрати саме IDLE (Python відповідної версії).  (На скріншоті внизу є два середовища IDLE, це тому, що у вчителя на комп'ютері встановлено дві версії Пітона для відслідковування однаковості роботи між версіями).

Для системи Windows 7: Пуск, далі Програми (або Всі програми), потім Python36 і насамкінець IDLE (Python 3.6).

 


4. Інсталяція пройшла успішно (Setup was sucessful), але при запуску програми відкривається чорне вікно.

Ви запускаєте не те середовище, а саме командний рядок. Вікно тоді виглядає так:

Вихід: Завантажувати саме середовище IDLE (обведене на наступному малюнку сервоною рамкою), а не командний рядок (обведений фыолетовою рамкою).

 

Для системи Windows 7: Пуск, далі Програми (або Всі програми), потім Python36 і насамкінець IDLE (Python 3.6).

Інформація для "просунутих" юних програмістів.

Якщо ви хочете розробляти алгоритми онлайн різними мовами програмування, то вам варто ознайомитися і скористатися веб-сайтом: http://www.tutorialspoint.com/codingground.htm

Якщо ви близькі з open-source спільнотою, то ви напевно чули про Eclipse.  Будучи доступним для Linux, Windows і OS X, Eclipse де-факто є open-source IDE для розробки на Java.  Існує безліч розширень і аддонів, які роблять Eclipse корисним для різного роду завдань.

 Одним з таких розширень є PyDev, що надає інтерактивну консоль Python і можливості для налагодження і автодоповнення коду.  Встановити його просто: запустіть Eclipse, виберіть Help → Eclipse Marketplace, потім знайдіть PyDev.  Натисніть «Install» і при необхідності перезапустити Eclipse.

Завдання 4(обов'язкове виконання). 

Створити презентацію на декілька слайдів про навчальні мови програмування алгоритмів. У даній презентації дайте відповідь на такі запитання: "Чим відрізняються мови програмування низького та високого рівня?" "Які способи мислення використовують програмісти для розробки алгоритмів?" "Якими мовами програмування розробляється штучний інтелект для роботів-гуманоїдів?"


Результат виконання завдання 4 треба надіслати вашому учителю на електронну скриньку:
vinnser@gmail.com (Сергій Петрович).

*************************************************************
Додаткова інформація для "просунутих" учнів в сфері програмування.

Під час розв’язування компетентнісних задачах з інформатики створюються, реалізуються, тестуються  найчастіше використовуються:

·        алгоритми форматування(редагування) об’єктів за даними параметрами;

·        алгоритми переміщення(розміщення) об’єктів за даними параметрами;

·        алгоритми видалення(приховування) об’єктів за даними параметрами;

·        алгоритми перевірки властивостей об’єктів за даними параметрами;

·        алгоритми  зміни або заміни властивостей об’єктів за даними параметрами;

·        обчислювальні алгоритми: алгоритми-калькулятори;

·        алгоритми пошуку  об’єктів за даними параметрами;.

·        алгоритми фільтрування змінних величин у лінійному масиві;

·        алгоритми (створення)генерування об’єктів: алгоритми-генератори; 

·        алгоритми перестановки та впорядкування числових та символьних  величин.

 

 В ході розв’язування компетентнісних задач  з інформатики на початкових етапах розв’язування проводиться аналіз властивостей об’єктів та даних умови для того, щоб використати уміння та навички під час реалізації різних видів алгоритмів, а саме створюються:

1.Нелінійні алгоритми:

1.1.                    Алгоритми розгалуження :

1.1.1.  Алгоритми з повним розгалуженням;

1.1.2.  Алгоритми з певним розгалуження;

                    1.2.   Алгоритми з узагальненим вибором:

                                              1.2.1.  Алгоритми з повним узагальненим вибором;

                                    1.2.2.    Алгоритми з неповним узагальненим вибором;

            1.3 . Циклічні алгоритми:

                     1.3.1   Циклічні алгоритми  з лічильником з кроком +1;

                     1.3.2   Циклічні алгоритми з лічильником з кроком -1;

                     1.3.3   Циклічні алгоритми з лічильником з кроком +m;

                     1.3.4    Циклічні алгоритми з лічильником з кроком –m;

       1.4.   Циклічні алгоритми з передумовою:

                1.4.1.   Циклічні алгоритми з простою передумовою;

                1.4.2.   Циклічні алгоритми з складеною  передумовою;

       1.5.  Циклічні алгоритми з післяумовою:

                  1.5.1.   Циклічні алгоритми з простою післяумовою;

                  1.5.2.  Циклічні алгоритми з складеною  післяумовою.

1.6.  Вкладені циклічні алгоритми:

                  1.6.1.   Цикл лічильником має цикл з післяумовою;

                  1.6.2.   Цикл лічильником має цикл з передумовою;

                  1.6.3.   Цикл лічильником має цикл з лічильником;

                  1.6.4.  Цикл передумовою має цикл з лічильником;

                  1.6.5.  Цикл передумовою має цикл з передумовою;

                  1.6.6.  Цикл передумовою має цикл з лічильником;

                  1.6.7.  Цикл ісляумовою має цикл з лічильником;

                  1.6.8.  Цикл післяумовою має цикл з передумовою;

                  1.6.9.  Цикл післяумовою має цикл з післяумовою.

1.7.  Рекурсивні алгоритми:

                    1.7.1.  Алгоритм з рекурсивною процедурою;

                    1.7.2.  Алгоритм з рекурсивною функцією;

1.8.  Ітераційні алгоритми без рекурсії:

                    1.7.1.  Алгоритм з процедурною ітерацією без рекурсії;

                    1.7.2.  Алгоритм з ітераційною функцією без рекурсії;


Зразки алгоритмів:  https://pythontask.pp.ua/