7 клас. Інформатика. Дистанційне навчання: квітня 2019

суботу, 6 квітня 2019 р.

Нелінійні алгоритми мовою Pascal

Практична робота 61.

Нелінійні алгоритми мовою Pascal

Завдання 1. Старовинний годинник з дванадцятигодинним циферблатом б’є в кінці останньої хвилини кожної години. Бій триває менше однієї хвилини. Кількість ударів відповідає показам годинникової стрілки (1 удар – о першій ночі і о першій дня, по 2 удари – о другій години ночі та о другій дня і так далі, опівночі і опівдні він б’є, відповідно, по 12 разів. Дано проміжок часу (відомо, що пройшло строго менше 24 годин). Напишіть програму, що визначає, скільки ударів зробив годинник за цей час.

Технічні умови: Вхідні дані: ви вводите з клавіатури у першому рядку початковий момент

часу, в другому рядку — кінцевий. Моменти часу задаються двома цілими числами,

що розділяються пропуском.

Перше число задає години (від 0 до 23, друге – хвилини (від 1 до 59).

Вихідні дані: ви виводите на екран одне число — кількість ударів,

які зробив годинник за цей відрізок часу.

Алгоритм мовою програмування Pascal

Program Godynnyk; // Називаємо програму і оголошуємо змінні

var g1,h1,g2,h2,i,s:integer; // g1,g2 -початкова і кінцева години;i- циклічна змінна;

//h1,h2 – початкова і кінцева хвилини; s-сума (кількість ударів)

begin

s:=0;

writeln('Bведіть початкову годину і хвилину через пробіл');

g1:=1+random(12); h1:=random(59);writeln(g1,'год ', h1, 'хв '); {readln (g1,h1);} // початкові дані

writeln('Bведіть кінцеву годину і хвилину через пробіл');

g2:=12+random(12); h2:=random(59); writeln(g2,'год ', h2, 'хв '); {readln (g2,h2);}

if g2>g1 then // коли кінцевий момент часу більший за початковий

begin

if g2>12 then // коли кінцевий час більший за 12

begin // спрацьовує цей фрагмент програми

for i:=g1+1 to 12 do s:=s+i; //циклічна змінна змінюється від наступної за початковою годиною

for i:=1 to g2-12 do s:=s+i; // до 12 години. Враховуємо ще один оберт малої стрілки.

end else begin // коли кінцевий час менший за 12

for i:=g1+1 to g2 do s:=s+i; // працює цикл для обчислення площі

end; end;

if g2<g1 then // коли кінцевий момент часу менший за початковий

begin

for i:=g1+1 to 12 do s:=s+i; //рахуємо удари годинника від початкової до 12 години

for i:=1 to 12 do s:=s+i; //рахуємо удари годинника від 1 до 12 год

for i:=1 to g2 do s:=s+i; //знову удари годинника від 1 до кінцевої години

end;

if g2=g1 then // коли кінцевий момент часу дорівнює початковому

begin

s:=0; // якщо години співпадають то ударів не буде

end;

writeln ('Відповідь: годинник зробив ', s, ' ударів');

end.

Завдання 2. Два прожектори утворюють на стіні дві плями квадратної форми, одну – блакитного, а другу – жовтого кольору. Визначити площу плями зеленого кольору, яка утворилася внаслідок накладання двох плям – блакитної та жовтої.

Вхідні дані: ви вводите з клавіатури у першому рядку координати лівої нижньої вершини кожного квадрата (натуральні числа x1,y1, х2, у2 <1000, розділені пропуском), у другому рядку – довжини сторін квадратів (натуральні числа а1, а2<100, розділені пропуском).

Вихідні дані: ви виводите на екран одне число – площу.

Алгоритм мовою програмування Pascal

Program Zeleny_kvadrat;

var a,b,x1,y1,x2,y2,a1,a2,i,j: integer; //оголошення змінних

label start ; // оголошення мітки початку програми

begin

a:=0; b:=0; // початкові значення ширини і висоти зеленої плями

writeln ('Введіть координати початкових вершин двох квадратів через пробіл');

x1:=random(1000); y1:=random(1000); x2:=random(1000); y2:=random(1000);

writeln(' x1=',x1,' y1=',y1,' x2=',x2,' y2=', y2); {readln(x1,y1,x2,y2);}

writeln ('Введіть розміри двох кольорових квадратних плям через пробі{readln(a1,a2);}л');

a1:=1+random(100); a2:=2+random(100); writeln('a1=', a1, ' a2=',a2);

for i:=x1 to x1+a1-1 do begin // змінюємо і від початкової координати до ширини першої плями

for j:=x2 to x2+a2-1 do // змінюємо j від початку до ширини другої плями

if i=j then a:=a+1; // якщо точки співпадають – збільшуємо ширину зеленої плями на 1

end;

for i:=y1 to y1+a1-1 do begin //аналогічно вчиняємо з висотою зеленої плями

for j:=y2 to y2+a2-1 do

if i=j then b:=b+1; //в разі співпадання висота збільшується на 1

end;

writeln (' площа зеленої плями ',a*b);

end.

Завдання для самостійного опрацювання

суботу, 20 квітня 2019 р.

ТЕСТ 31

Початковий курспошукачів різноманітних алгоритмів

1.Базові структури алгоритму - це ...

лінійним алгоритмом;розгалуженим алгоритмом;циклічним алгоритмом;графічним алгоритмом.

3.Алгоритм, який у класичному варіанті розглядається як вибір дій у разі виконання або невиконання заданої умови, називається

оптимальним алгоритмом;мінімальним алгоритмом;розгалуженим алгоритмом;максимальним алгоритмом.

4.Алгоритм, у якому передбачено повторення певної серії команд(однотипних дій), називається

основним алгоритмом;циклічним алгоритмом;другорядним алгоритмом;підрядним алгоритмом.

5.Розгалуження, в якому різні дії визначені й у разі виконання умови, і деякі дії, у разі невиконання умови, називається

складене розгалуження;просте розгалуження;повне розгалуження;неповне розгалуження.

6.Розгалуження, в якому різні дії визначені тільки у разі виконання умови(або вразі невиконання умови), називається

неповне розгалуження;повне розгалуження;лінійне розгалуження;допоміжне розгалуження.

7. Алгоритм для розв'язання підзадачі, виділеної в окрему підструктуру, називається

допоміжний алгоритм;основний алгоритм;прикладний алгоритм;прагматичний алгоритм.

8. Алгоритм для виконання головної задачі, називається

прямий алгоритм;зручний алгоритм;допоміжний алгоритм;основний алгоритм.

9.Метод покрокової деталізації складається з 5-ти кроків, а саме ...:

10.Переклад програми, при якому кожна інструкція програми перекладається в машинні коди та виконується, називається -

інтерпретація;обчислення;згортання;розгортання.

11.Переклад програми, при якому весь текст програми збирається перед її виконанням та записується в память комп'ютера, називається

компіляція;інтегрування;диференціювання;верифікація;

12. Засоби, які об'єднують редактор для введення та редагування програм, транслятор, засоби для збирання та налагодження програм, називають

процедурні інструменти програмування;непроцедурні застосунки програмування;інтегровані середовища програмування;версійні програми для алгоритмів.

ТЕСТ 34

Початковий курспошукачів різноманітних алгоритмів

1. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній n округлене до цілого дійсне число x? ( n - набуває типу Integer або Longint).

n:=trunc(x);n:=frac(x);n:=int(x);n:=round(x).

m:=frac(x);m:=trunc(x);m:=round(x);m:=int(x).

3. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній g цілу частину від дійсного числа h? (від числа h відкидається дробова частина, а g - набуває типу Longint )

g:=frac(h);g:=round(h);g:=trunc(h);g:=int(h).

4. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній s цілу частину числа q? (s - набуває типу real).

s:=trunc(q);s:=int(q);s:=frac(q);s:=round(q).

5. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній v модуль числа w?

v:=sqr(w);v:=int(w);v:=abs(w);v:=odd(w).

6. Який запис мовою Pascal присвоює дійсній змінній k корінь квадратний з цілого числа z?

k:=sqrt(z);k:=abs(z);k:=sqr(z);k:=odd(z).

7. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d збільшене на 1 цілe числo m?

d:=inc(m);d:=dec(m);d:=random(m);d:=pred(m).

8. Який запис мовою Pascal логічна змінна logic(типу Boolean) – true, якщо число m парне або false в противному випадку?

logic:=sqrt(m);logic:=abs(m);logic:=sqr(m);logic:=odd(m).

9. Який запис мовою Pascal присвоює порядковій змінній d наступне за m порядкове значення?

d:=random(m);d:=pred(m);d:=succ(m);d:=frac(m).

10. Який запис мовою Pascal присвоює порядковій змінній n попереднє від g порядкове значення?

n:=pred(g);n:=succ(g);n:=abc(g);n:=sqrt(g).

11. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d зменшене на 1 цілe числo m?

d:=dec(m);d:=random(m);d:=pred(m);d:=succ(m);

12. Який запис мовою Pascal присвоює цілій змінній d випадкове цілe числo від 0 до m?

d:=succ(m);d:=pred(m);d:=random(m);d:=frac(m).

Початковий курс

пошукачів властивостей

алгоритмічних моделей

1. Що таке алгоритм?

2. Вказати найточніше визначення поняття "виконавець алгоримту".

3. Вказати найточніше визначення поняття "припустимі команди".

4. Вказати найточніше визначення поняття "неприпустимі команди".

5. Вказати найточніше визначення поняття "система команд виконавця".

6. Вказати найточніше визначення властивості алгоритму "дискретність".

7. Вказати найточніше визначення властивості алгоритму "визначеність(однозначність)".

8. Вказати найточніше визначення властивості алгоритму "формальність".

9. Вказати найточніше визначення властивості алгоритму "виконуваність".

10. Вказати найточніше визначення властивості алгоритму "скінченість".

11. Вказати найточніше визначення властивості алгоритму "результативність".

12.Вказати найточніше визначення властивості алгоритму "масовість".

середу, 17 квітня 2019 р.

суботу, 6 квітня 2019 р.

суботу, 20 квітня 2019 р.

Початковий курс
пошукачів різноманітних алгоритмів

лінійним алгоритмом;
розгалуженим алгоритмом;
циклічним алгоритмом;
графічним алгоритмом.

оптимальним алгоритмом;
мінімальним алгоритмом;
розгалуженим алгоритмом;
максимальним алгоритмом.

основним алгоритмом;
циклічним алгоритмом;
другорядним алгоритмом;
підрядним алгоритмом.

складене розгалуження;
просте розгалуження;
повне розгалуження;
неповне розгалуження.

неповне розгалуження;
повне розгалуження;
лінійне розгалуження;
допоміжне розгалуження.

допоміжний алгоритм;
основний алгоритм;
прикладний алгоритм;
прагматичний алгоритм.

прямий алгоритм;
зручний алгоритм;
допоміжний алгоритм;
основний алгоритм.

інтерпретація;
обчислення;
згортання;
розгортання.

компіляція;
інтегрування;
диференціювання;
верифікація;

процедурні інструменти програмування;
непроцедурні застосунки програмування;
інтегровані середовища програмування;
версійні програми для алгоритмів.

Початковий курс
пошукачів різноманітних алгоритмів

n:=trunc(x);
n:=frac(x);
n:=int(x);
n:=round(x).

m:=frac(x);
m:=trunc(x);
m:=round(x);
m:=int(x).

g:=frac(h);
g:=round(h);
g:=trunc(h);
g:=int(h).

s:=trunc(q);
s:=int(q);
s:=frac(q);
s:=round(q).

v:=sqr(w);
v:=int(w);
v:=abs(w);
v:=odd(w).

k:=sqrt(z);
k:=abs(z);
k:=sqr(z);
k:=odd(z).

d:=inc(m);
d:=dec(m);
d:=random(m);
d:=pred(m).

logic:=sqrt(m);
logic:=abs(m);
logic:=sqr(m);
logic:=odd(m).

d:=random(m);
d:=pred(m);
d:=succ(m);
d:=frac(m).

n:=pred(g);
n:=succ(g);
n:=abc(g);
n:=sqrt(g).

d:=dec(m);
d:=random(m);
d:=pred(m);
d:=succ(m);

d:=succ(m);
d:=pred(m);
d:=random(m);
d:=frac(m).

середу, 17 квітня 2019 р.

суботу, 6 квітня 2019 р.