вівторок, 2 лютого 2021 р.

Дистанційна освіта з інформатики 08.02.2021 - 14.02.2021

 

Дистанційна освіта з інформатики в період  лютого 2021 року

08.02.2021 - 14.02.2021

Тема: Створення та реалізація об’єктів в середовищі опису та виконання алгоритмів Thonny.

Мотиваційна частина.

Ми існуємо у просторі, а простір існує в нас. У будь-якій грі, тобто в житті, немає нічого зайвого, будь-яка гра  прозора і глибока за змістом, проте багато ігор складається з суперечностей, які треба узгоджувати з власним досвідом життя. А де отримати досвід успішної гри в життя, - зрозуміло де, - під час наполегливого навчання, бо це перевірена виграшна стратегія існування людства.




 

Теоретична частина.   Вікі-підручник Python3




Осмислюємо властивості алгоритмів на текстових компетентнісних завданнях:

Завдання 1.

 

1.Продовжте послідовності чисел  на три числа:

i)       123, 456, 789, 101, 112, 131, 415, ...

Реалізація. Принцип та закономірності утворення послідовності: (розглянуто послідовність натуральних чисел:  … ,12,13, 14,15, 16,17,18, 19, 20, 21, … цифри згруповані по три цифри у числі).

Результат. Продовження: 161, 718,192.

ii)    100, 121, 144, 169, 196, 225, 256, … 

Реалізація. Принцип та закономірності утворення послідовності: (розглянуто послідовність натуральних чисел, які є квадратами, тобто, множення числа на це ж число: 

10*10=100;

11*11-121;

12*12=144;

13*13=169;

14*14=196;

15*15=225;

16*16=256;

 …

Результат. Продовження: 17*17=289;  18*18=324;  19*19=361.

 

iii)  1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, …

Реалізація. Принцип та закономірності утворення послідовності: розглянуто послідовність натуральних чисел, які  є сумою двох попередніх чисел цієї послідовності, тобто, додавання двох попередніх чисел: 

1+1=2;

1+2=3;

2+3=5;

3+5=8;

8+5=13;

13+8=21;

21+13=34;

 …

Результат. Продовження  55+89=144; 144+89=233; 233+144= 377.

iv)  1211, 2211, 1222, 1111, 2222, … Продовження  1111, 1222, 2211,

Реалізація. Принцип та закономірності утворення послідовності: розглянуто послідовність натуральних чисел, які  мають вигляд:

12;

1122;

111222;

11112222;

1111122222;

….

Цифри згруповані по чотири цифри у кожному числі.

Результат.  Продовження  1111, 1222, 2211

 

Завдання 2.

 

Продовжте послідовності на три букви:

i)       П, В, С, Ч, … 

Реалізація. Принцип та закономірності утворення послідовності: це перша буква слів: Понеділок, Вівторок; Середа;Четвер…

Результат.  Продовження П, С, Н. (перша буква в слові назв днів тижня)

ii)    С, Л, Б, К, … 

Реалізація. Принцип та закономірності утворення послідовності: це перша буква слів:Січень, Лютий; Березень;…

Результат.  Продовження Т, Ч, Л. (перша буква в слові назв місяців: травень, червень, липень)

 

iii)  Ч, О, Ж, З, … 

Реалізація. Принцип та закономірності утворення послідовності: це перша буква слів кольорів веселки:Червоний, Оранжевий; Жовтий;…

Результат.  продовження  Г, С, Ф. (перша буква в слові назв кольорів веселки: голубий, синій, фіолетовий)

 

iv)  О, Д, Т, Ч, …

Реалізація. Принцип та закономірності утворення послідовності: це перша буква слів назви цифр:Один, Два; Три; Чотири…

Результат.  продовження П, Ш, С (перша буква в слові назв цифр: п’ять; шість; сім)

 

Завдання 3.

 

 

Є три аркуші паперу. Будь-який аркуш розрізують на 4 частини, потім деякі (або всі) частини знову розрізують на 4 частини і т. д. Чи  можна при цьому дістати рівно n частин аркуша? Скласти алгоритм знаходження кількості розрізань. Протестувати цей алгоритм, якщо n=2021 частин паперу.

Реалізація.

Після k-го розрізання кількість кусочків збільшується на 3, тому загальна кількість листочків 3 + 3∙k , або згідно умови рівняння  n = 3 + 3∙k=3(1+k), що  має цілий корінь. Кількість розрізань можна отримати із формули: k=n/3-1. Якщо n=2021, тоді  маємо рівняння: 3(1+k)= 2021,  k= 677,66(6).  Отже, можна отримати на 677 розрізанні таку кількість 2019 частинок паперу. А на 678 можна отримати рівно 2022 частинок  паперу( а це більше ніж 2021), тому рівно 2021 частинок паперу отримати не можна відповідно умові завдання.

Результат. Не можна отримати під час розрізання рівно 2021 частинок паперу.

Узагальнення цієї задачі.  Спочатку є частинок паперу. Будь-яку частинку можна розрізати на частинок паперу.  Чи можна отримати рівно   k частинок паперу, якщо 1<m<n+m<k. Скласти алгоритм знаходження кількості розрізань.  

(Зауваження.  Математична модель:

 k=m+x(n-1);  де x - це кількість розрізань. 

 Звідси х =(k-m)/(n-1).

 

Завдання 4.

А)Скількома способами можна заплатити 78 крб, якщо є номінали в три та п’ять карбованців?

Реалізація.

 Шість способів отримані за допомогою калькулятора. 78:3=26, - це нам підходить для умови завдання, далі: 78-5=73 -  це число на три не ділиться націло, і так далі 78-5-5=68- це число на три не ділиться на ціло і так далі.. 78-5-5-5=63 -  число 63:3=21, - це нам підходить до умови завдання.

1) 78=3+3+3+...+3+3=3* 26, тобто  якщо 3х+5у=78,  тоді х=26;  у=0.

2) 78= 3* 21+5*3, тобто  якщо 3х+5у=78,  тоді х=21;  у=3.

3) 78=3* 16+ 5*6,  тобто  якщо 3х+5у=78,  тоді х=16;  у=6.

4) 78= 3*11+5*9, тобто  якщо 3х+5у=78,  тоді х=11;  у=9.

5) 78=3*6+5*12, тобто  якщо 3х+5у=78,  тоді х=6;  у=12.

6) 78=3*1+ 5*15, тобто  якщо 3х+5у=78,  тоді х=1;  у=15.

 Результат.  Шість способів.

Б)Як записати будь-яке натуральне число, починаючи  з 8,  за допогомою суми із двох доданків: 3 та 5. Створити алгоритм запису довільного натурального числа n, починаючи з 8.

Реалізація.

Запишемо перші натуральні числа, починаючи з 8, у вигляді суми декількох доданків 3 або 5, згідно умови. Отримаємо:

8=3+5 =3*2+2, під час ділення 8 на 3 остача  2

9+3+3+3=3*3, під час ділення 9 на 3 остача 0

10=5+5=3*3+1, під час ділення 10 на 3 остача  1

11=8+3=5+2*3=3*3+2, під час ділення 11 на 3 остача  2

12=9+3=3*4, під час ділення 12  на 3 остача  0

13=10+3=5*2+3=3*4+1, під час ділення 13 на 3 остача  1

**********************

І так далі.

Провівши аналіз отриманих сум, можна помітити таку закономірність: для натурального числа  n треба спочатку найти остачу ділення на 3, а потім до  попереднього числа  n-3 додати трійку, тому що  отримаємо потрібне нам число 3+n-3= ; . і робимо так для кожного наступного числа. 

Для натурального числа  n>7, маємо такий алгоритм:

Спочатку перевіряємо, яка остача у числа n при діленні на 3:

1)Якщо при діленні на n=0(mod 3) - цей запис означає, що число n при ділені на 3 дає остачу 0, тоді використовуємо таке представлення числа:  n=3*[n/3]

2)Якщо n=1(mod 3) - цей запис означає, що число n при ділені на 3 дає остачу 1, тоді використовуємо таке представлення числа:   n= 5*2+3*[n-10/3]

3)Якщо n=2(mod 3) - цей запис означає, що число n при ділені на 3 дає остачу 2,  тоді використовуємо таке представлення числа:  n= 5+3*[(n-5)/3]

 

Наприклад число 100 при ділені на 3 отримаємо остачу 1, тому використовуємо таке представлення числа:  

100 = 5*2+3*(100-10)/3=5*2+3*30=5+5+3+3+3+…+3(тридцять трійок)

 

Наприклад число 125 при ділені на 3 отримаємо остачу 2, тому використовуємо таке представлення числа: 

125= 5+3*(125-5)/3=5+3*40=5+3+3+3+…+3(сорок трійок)

 

Наприклад число 936 при ділені на 3 отримаємо остачу 0, тому  використовуємо таке представлення числа: 

936= 3*(936/3)=3*312==3+3+3+3+3+…+3(всього 312 трійок)

 

Результат.

Якщо при діленні на n=0(mod 3) - цей запис означає, що число n при ділені на 3 дає остачу 0, тоді  n=3*[n/3]= 3+3+3+3+3+…+3(всього n/3 трійок)

Якщо n=1(mod 3) - цей запис означає, що число n при ділені на 3 дає остачу 1, тоді n= 5*2+3*[n-10/3]= 5*2+3*30=5+5+3+3+3+…+3(всього [n-10/3]  трійок)

Якщо n=2(mod 3) - цей запис означає, що число n при ділені на 3 дає остачу 2,  тоді n= 5+3*[(n-5)/3] =5+3*40=5+3+3+3+…+3(всього [(n-5)/3] трійок)

 

5. Створити алгоритм поділу 50 грн між між Петриком та Павликом так, щоб кожен з них отримав парну кількість гривен. Скількома способами можна поділити 50 грн. між Петриком та Павликом так, щоб кожен з них отримав парну кількість гривен?

Реалізація.

Алгоритм розподілу  між двома хлопчиками може буде таким:

50=0+50,

50=2+48,

50=4+46,

50=6+44,

50=8+42,

50=10+40,

...,

50=46+4,

50=48+2,

50=50+0.

Від 0 до 50 існує 26 парних чисел.

Результат: 26 способів розподілу.

 

6. Маємо набір доміно, на камінцях якого зображено очки: 0, 1,2, 3, 4. Створити алгоритм  знаходження суми очок на всіх камінцях.

Реалізація.

Алгоритм знаходження суми очок на всіх камінцях доміно.складаємо у вигляді таблиці

 

1 групування

0

0

0

0

0

Сума: 0

0

1

2

3

4

Сума: 10

 

 

2

групування

1

1

1

1

 

Сума: 4

1

2

3

4

 

Сума: 10

 

 

3

групування

2

2

2

 

 

Сума: 6

2

3

4

 

 

Сума: 9

 

 

4

групування

3

3

 

 

 

Сума:6

3

4

 

 

 

Сума:7

 

5

групування

4

 

 

 

 

Сума:4

4

 

 

 

 

Сума:4

 

Всього: 60

 

Результат: 60 – сума усіх очок.

 

7. По алеї парку двоє хлопчиків котять обручі. Довжина кола одного обруча 3 м, а другого 2 м. Знайдіть довжину алеї, якщо другий обруч зробив на цій відстані на тридцять обертів біль­ше, ніж перший. Створити алгоритм знаходження довжини алеї.

Реалізація.

Для створення алгоритму утворимо рівняння відповідно до умови задачі:

Якщо х – кількість обертів великого обруча, то маємо утворити рівняння:

3х=2х+2*30

3х-2х=60

х=60

Отже, 60 обертів  виконав великий обруч.

Тоді 60+30 = 90  обертів  виконав маленький  обруч.

Довжина алеї 90*2=180  метрів

Отже, алгоритм запишемо у вигляді числового виразу: (30*2+30)*2

Результат: 180 метрів

8. Два вирази розв’язані невірно:   а) 7∙9 + 12:3-2 = 23,    б)7∙9 + 12:3-2=75. Розставити довільну кількість дужок у двох виразах так, щоб  рівність виконувалася.

Реалізація.

(7∙9 + 12):(3-2)=75,    (7∙9 + 12):3-2=23.

9. У залі п’ятдесят посадочних міст, серед них є табуретки на трьох ніжках і таберетки на чотирьох ніжках. Створити алгоритм знаходження  кількості табуреток кожного виду, якщо усіх ніжок 173.

Реалізація.

Створимо алгоритм таким чином.

1.     У табуретках, що мають чотири ніжки, відпиляємо одну ніжку.

2.     Тепер усі 50 табуреток матимуть по три ніжки, тому 3*50=150 ніжок.

3.     173-150=23 ніжки відпиляно. Отже, 23 табуретки мали по 4 ніжки.

4.     50-23=27 табуреток мали по три ніжки.

  https://pythontask.pp.ua/



Практична частина.

Практично осмислюємо найпростіші зразки кодування

алгоритмів в середовищі Thonny

 

Навчальна вправа 1. Обчислювальний алгоритм з дробовими числами

   Клумба квітів перед будинком Незнайка мала форму прямокутника зі сторонами a і b метри. В один прекрасний день юний бешкетник захопився ландшафтним мистецтвом та вирішив розширити квіткову ділянку на 3 і 2 метри відповідно. 
    Для підрахунку, на скільки збільшилась площа клумби, Незнайко спробував написати програму мовою Python, але не зміг. Допоможіть йому.

Програма

Пояснення

 a=input('a=')
 b=input('b=')
 P=a*b
 
T=(a+3)*(b+2)
 r=
T-P
 print 'riznutsia plosch = ', r

 зчитування значення змінної a
 зчитування значення змінної b
 обчислення початкового значення площі S1 клумби
 обчислення площі S2 клумби після розширення
 знаходження різниці площ
 виведення на екран знайденої різниці

 

Навчальна вправа 2. Графічний алгоритм малювання фігур

  Написати програму, яка зображує вказаних фігур, що складаються з відрізка та коло радіуса r, за вказаним зразком. Кількість фігур n і радіус ввести з клавіатури.

Програма

Пояснення

 from turtle import *
 n=input('n=')
 r=input('r=')
 width(2)
 up()
 goto(-300,0)
 down()
 i=1
 while i<=n:
     color(0.5,0.6,0.4)
     forward(2*r+20)
     color(0.3,0.7,0.5)
     circle(r)
     i=i+1

 підключення графічного модуля turtle
 зчитування кількості фігур n
 зчитування радіуса кола r
 задання товщини лінії малювання
 підняття “черепашки”
 перехід у точку (-300, 0)
 опускання “черепашки”
 надання початкового значення лічильника i
 поки не намалювали задану кількість фігур
           задання кольору відрізка
           зображення відрізка
           задання кольору кола
           зображення кола
           збільшення лічильника на 1

 

Завдання 3. Самостійно створити набридливу гру «Відгадай число між 1 і 100» в середовищі програмування Thonny. І протестуй цю гру три рази.

Реалізація. В алгоритмі використовується тип даних: цілі числа

import random    # алгоритм запрошує модуль випадкових об’єктів

number=random.randint(1,100)  # змінна number отримує випадкове число

while True:    # це початок роботи цикли у передумовою

    print("Угадай число між 1 і 100" )

    guess=input()    # це користувач вводить своє число

    i=int(guess)      # це число перетворюється в ціле число

    if i==number:   # це  перевірка двох чисел на рівність

      print("Ура! Це відгадане число.")

      break             # це  вихід із програми, коли число вгадане

    elif i<number:     # це  перевірка двох чисел на нерівність

        print("Бери більше число")

    elif i>number:    # це  перевірка двох чисел на нерівність

        print("Бери менше число")

Завдання 4. Самостійно створити алгоритм, який обирає випадковим чином два слова із двох різних списків, а потім їх порівнює, якщо ці два слова різні, то алгоритм обирає інші слова, якщо ці два слова однакові, то алгоритм закінчує роботу. Реалізувати алгоритм  в середовищі програмування Thonny. І протестуй цю гру три рази.

Реалізація. В алгоритмі використовується тип даних списки.

import random                # алгоритм запрошує модуль випадкових об’єктів

dictionary=['ломбарди','страховики','кредитори',

'лихварі','позичальники', 'банки','бухгалетери']

words=['гроші','банки','євросики','кредитори',

'лихварі','гривні','ломбарди']

K=['None']*100                             #оголошується порожній список К

M=['None']*100                             #оголошується порожній список М

for n in range(0,100):            #оголошується цикл з лічильником n від 0 до 100

    K[n]=random.choice(dictionary)    # обирається перше випадкове слово

    M[n]=random.choice(words)            # обирається друге випадкове слово

    print("n=",n)

    print("K[",n,"]=",K[n])

    print("M[",n,"]=",M[n])

    if K[n]==M[n]:                       #оголошується перевірка двох випадкових слів

         print("Ура! Ці два слова однаков!!!")

         break                               #оголошується вихід із алгоритму

 

Навчальна вправа 5. Обчислювальний алгоритм з дробовими числами

Довжина прямокутного паралелепіпеда дорівнює a см, ширина у k разів менша за довжину, а висота на m см більша за ширину. Обчислити об’єм паралелепіпеда. Самостійно створити програму мовою програмування Python3 і протестувати її.

Навчальна вправа 6. Обчислювальний алгоритм з дробовими числами

Створити і реалізувати програму, яка n раз промальовує фігуру «відрізок» з довжиною відрізка d і кутом нахилу до горизонталі A градусів. Величини ndвводяться з клавіатури.

 

Результат виконаної практичної роботи це файли з програмами і результатами, їх надіслати вашому учителю на електронну скриньку: 
vinnser@gmail.com (Сергій Петрович)
ktdfz@i.ua (Юрій Васильович)

 

 

 Завдання для вироблення навичок програмування 

Складіть програми мовою програмування або Scratch  або Python або  Pascal для розв´язування наступних задач

Найпростіші завдання з програмування

1.Програма задає два випадкових додатних парних числа k та b.  Створити алгоритм мовою програмування, який спочатку додає до кожного числа однакове випадкове число, що більше 100, а потім знаходить потроєну суму  двох чисел.  А в  остаточному результаті  виводить остачу від  ділення знайденої суми на 14.

2.Програма задає два випадкових непарних числа k та b, що більші, ніж 350 і менші 770.  Створити алгоритм мовою програмування, який спочатку знаходить квадрати обох чисел, а потім середнє арифметичне цих квадратів.  А в  остаточному результаті  виводить остачу від  ділення  середнього арифметичного на 17.

3.Програма задає два випадкових непарних числа k та b, що більші, ніж 520 і менші 980.  Створити алгоритм мовою програмування, який спочатку знаходить більше число та його квадрат , а потім знаходить куб меншого числа,   а потім знаходить їхнє середнє арифметичне квадрату та кубу.  А в  остаточному результаті  виводить остачу від  ділення  середнього арифметичного на 16.

4.Програма задає два випадкових непарних числа k та b, що більші, ніж 115 і менші 700.  Створити алгоритм мовою програмування, який спочатку знаходить більше число та його подвоює, а потім знаходить потроєне менше число,  а потім знаходить їхнє середнє арифметичне.  А в  остаточному результаті  виводить остачу від  ділення  середнього арифметичного на 14.

Довідник для учнів, що цікавляться програмуванням


Python

·         Теорія

·         I. Інтерпретатор Python

·         Робота з редактором Python. Загальні питання. Інтерактивний та програмний режими роботи. Набір тексту програми

·         II. Основи Python

·         1. Типи, числа, операції

·         1.1. Представлення даних в Python. Поняття об’єкту. Ідентичність, тип, значення об’єкту. Функції id()type(). Оператори isis not

·         1.2. Літерали. Створення (генерування) об’єкту. Базові типи об’єктів

·         1.3. Числа

·         1.3.1. Представлення чисел різних типів. Базові числові типи. Функції перетворення чисел

·         1.3.2. Числа з фіксованою точністю. Клас Decimal

·         1.3.3. Раціональні числа. Клас Fraction

·         1.4. Оператори (операції)

·         1.4.1. Оператори (операції) для роботи з числовими об’єктами. Таблиця пріоритетності операцій

·         1.4.2. Змішування типів. Перетворення типів в операторах

·         1.4.3. Математичні (арифметичні) оператори. Приклади

·         1.4.4. Оператори порівняння

·         1.4.5. Бітові оператори

·         2. Рядки

·         2.1. Рядки. Загальні поняття. Оголошення рядка. Операції над рядками. Приклади

·         2.2. Екрановані послідовності. Неформатовані рядки. Багаторядкові блоки тексту

·         2.3. Доступ за індексами. Зрізи. Отримання фрагменту рядка. Приклади

·         2.4. Вбудовані функції для роботи з рядками

·         2.4.1. Засоби перетворення рядків та одиночних символів. Функції int()str()repr()float()ord()chr()

·         2.4.2. Функції len()max()min()

·         2.5. Клас str. Функції роботи з рядками

·         2.5.1. Функції для роботи з рядками, що визначають особливості рядка

·         2.5.2. Функції пошуку та заміни підрядка в рядку

·         2.5.3. Функції що визначають та обробляють початок та кінець рядка

·         2.5.4. Функції обробки рядка згідно з форматом чи правилом кодування. Стилі форматування

·         2.5.5. Функції вирівнювання рядків

·         2.5.6. Функції які змінюють регістр символів у рядку

·         2.5.7. Функції розбиття рядків на частини та утворення нових рядків з допомогою кортежів та списків

·         3. Списки

·         3.1. СпискиВластивості списків. Приклади, що демонструють властивості списків

·         3.2. Операції над списками: конкатенація (+), дублювання (*), видалення, зріз, доступ за індексом

·         3.3. Обробка списків у циклах. Створення списків з допомогою генераторів списківІтерації по списках. Представлення та обробка матриць з допомогою списків. Операція in

·         3.4. Методи роботи зі списками. Приклади

·         3.5. Об’єкти-ітератори. Використання ітераторів та генераторів для списків. Функції range()next()iter()

·         4. Словники

·         4.1. Словники. Основні поняття. Характеристики. Створення словників. Доступ до значень у словнику

·         4.2. Вбудовані функції та операції обробки словників

·         4.3. Методи роботи зі словниками

·         4.4. Робота зі словниками. Вбудовані функції list()zip(). Обхід словника. Генератори словників. Сортування. Поєднання словників з множинами

·         5. Кортежі

·         5.1. Кортежі. Основні поняття. Властивості кортежів

·         5.2. Операції над кортежами. Обхід кортежу. Методи роботи з кортежами

·         6. Файли

·         6.1. Загальні поняття. Відкриття/закриття файлу. Функції open()close()

·         6.2. Приклади роботи з текстовими файлами

·         6.3. Приклади роботи з бінарними файлами

·         6.4. Модуль struct. Робота з бінарними файлами. Приклади збереження/читання упакованих двійкових даних

·         6.5. Модуль pickle. Серіалізація об’єктів. Приклади використання для запису/читання інформації з бінарних файлів

·         6.6. Приклади розв’язку задач на модифікацію текстових файлів

·         7. Множини

·         7.1. Основні поняття. Створення множини. Операція in. Операції над множинами, які утворюють нову множину

·         7.2. Операції та функції для визначення надмножин та підмножин. Порівняння множин

·         7.3. Класи setfrozensetФункції для роботи з множинами. Приклади

·         7.4. Обмеження на застосування множин. Застосування класу frozenset. Генератори множин

·         9. Керуючі інструкції

·         9.1. Оператор присвоєння. Форми присвоювання. Приклади. Позиційне присвоювання кортежів, списків

·         9.2. Інструкція (оператор) if. Визначення. Приклади

·         9.3. Оператор whileПриклади

·         9.4. Оператор forПриклади

·         10. Функції. Видимість імен

·         10.1. Поняття функції. Загальна форма. Приклади оголошення та використання функцій

·         10.2. Області видимості імен в Python. Локальні та глобальні імена. Правила видимості імен. Правило LEGB. Ключове слово global. Перевизначення імен в функціях

·         10.3. Вкладені функції. Вкладені області видимості. Правила пошуку імен у випадку вкладених функцій. Фабричні функції. Передача значень у вкладену функцію

·         10.4. Ключове слово nonlocal. Особливості використання. Приклади

·         10.5. Аргументи в функціях

·         10.5.1. Передача аргументів у функцію. Зміна аргументів у тілі функції

·         10.5.2. Режими співставлення аргументів. Класифікація. Співставлення за позицією. Співставлення за іменами. Аргументи за замовчуванням

·         10.5.3. Режими співставлення аргументів. Аргументи змінної довжини. Комбінування різних способів співставлення аргументів. Приклади

·         12. Класи

·         12.1. Класи в Python. Загальні поняття. Ключове слово class. Об’єкти класів. Об’єкти екземплярів

·         12.2. Спадковість у класах. Правила застосування спадковості. Приклади

·         12.3. Класи і модулі. Звертання до класів інших модулів

·         12.4. Перевантаження операторів у класах

·         12.4.1. Перевантаження операторів. Загальні відомості. Методи, що перевантажують оператори. Приклади

·         ІІІ. Стандартна бібліотека Python

·         1. Модуль io. Ієрархія класів. Клас IOBase. Методи роботи з файлами

·         2. Модуль math

·         2.1. Теоретико-числові функції та функції представлення

·         2.2. Степеневі та логарифмічні функції

·         2.3. Тригонометричні функції

·         2.4. Гіперболічні функції

·         2.5. Спеціальні функції та константи

·         3. Модуль random

·         3.1. Генерування випадкових чисел. Класи RandomSystemRandom. Функції рахівництва. Функції для цілих чисел

·         3.2. Функції для послідовностей

·         3.3. Функції генерування випадкових чисел з плаваючою комою

·         4. Модуль struct. Упакування/розпакування даних. Базові методи модуля

 

 

 

 




Немає коментарів:

Дописати коментар