Поняття Всеохоплюючого Інтернету
Чотири формуючі
компоненти сучасного
Всеохоплюючого Інтернету – це:
1) Інтернет
людей та роботів зі штучним інтелектом;
2) Інтернет інформаційних процесів та систем;
3) Інтернет
даних, статистичних величин;
4) Інтернет смарт-речей.
Практична робота з інформаційними ресурсами
Завдання 1. Заповнити форму для визначення надійності інформаційного ресурсу, використовуючи контенти сайтів: 1) code.org; 2)stuk.io; 3) www.udacity.com; 4) улюблений сайт
Форма для оцінювання ресурсів Інтернету
1. Яка доменна назва сайта, тобто URL-адреса веб-сайта? Відповідь:
2. Яка тематична назва веб-сайта? Відповідь:
3. Яке основне призначення ресурсу?
4. Яка мета створення цього веб-сайта? Для кого він був створений?
5. Яка організація чи особа створила цей сайт?
6. Що подано на сайті – об'єктивні факти чи особиста думка автора?
7. З яких джерел автор отримує інформацію для свого сайту?
8. Посилання на які інші джерела інформації існують на сайті?
9. Які інші організації пов'язані з цим сайтом? Використовуючи пошукову машину Google, ввести link:адресу веб-сайта (наприклад:link:www.mon.gov.ua)
10. Чи має право автор подавати інформацію від свого імені?
11. Чи забезпечена організація зворотного зв'язку з веб-сайтом і можливість спілкування з автором статті чи адміністратором сайта?
12. Коли сайт був створений і як часто він поновлюється?
13. Чи можна цей сайт вважати корисним для проекту?
14. Чи можна перевірити інформацію, яка подана на сайті, за допомогою інших джерел (книг, журналів, тощо)?
15. Переглянути всі свої попередні відповіді. Чи варто цей сайт використовувати у своєму проекті?
Переглянувши всі дані, отримані в ході оцінювання цього сайту, поясніть чому цей сайт підходить (чи не підходить) Вам для використання. Зазначте всі технічні та візуальні аспекти веб-сторінки, зміст, авторство/
Завдання 2. Знайдіть приклади в мережі Інтернет використання: пропаганди, фейків використовуючи нижче наведені найчастіше уживані в Інтернет-статтях техніки пропаганди.
• Найпоширенішим засобом є «прихована реклама», чи «контекстна реклама», яка «маскується» під наукові або інформаційні, статті
• «Перенесення» ‒ використання імен, фраз чи символів, які можуть зробити очікуваний вплив. Наприклад: використання фотографії кінозірки чи відомого діяча на першій сторінці сайту, щоб люди виходили на сторінку при здійсненні пошуку; включення до «ключових слів» на веб-сторінці таких імен чи назв, щоб пошукова машина звернулася саме до цих сторінок.
• «Приховування» ‒ презентація виключно такої інформації, яка дає перелік позитивних якостей, рис, ознак певного винаходу, товару, способу без надання переліку проблемних випадків, обмежених меж застосування, негативних наслідків у використанні інформації.
• «Причіпний вагон» ‒ використання інформації, яка впливає на поведінку, що використовує відомості про використання людьми певної групи чогось, що «відрізняє» їх від «інших», наприклад, часто на молодіжних сторінках Інтернету, стверджується, що більшість молоді вживає легкі алкогольні напої(хоча статистика свідчить про протилежне). «Приєднуйся до нас!», ‒ закликають такі сайти, або запитують: «А ти вже спробував? Купив?».
• «Псевдонауковість» – надання деяким рекламним статтям вигляду наукових, де вказуються неіснуючі установи, несправжні імена вчених. В Інтернеті, наприклад, дуже багато статей, які розповідають про певні лікувальні препарати, засоби лікування, інформаційні продукти, які на перший погляд не несуть рекламного характеру, а виглядають як наукові статті.
• «Свідчення» ‒ рекомендації чи підтримка, які надаються відомими чи впливовими людьми. Наприклад: відомий футболіст рекламує в Інтернеті пиво, психоактивні стимулятори, тощо.
• «Малюнки-антисвідки» ‒ дуже часто ознаками прихованої пропаганди є невідповідність ілюстрацій змісту статті, підбір фотографій, які зроблені зовсім не під час описуваних подій чи явищ. Часто в Інтернеті наводяться відредаговані нечесними авторами чужі, «підтасовані» фотознімки, в яких змінені/замінені деталі.
Зауваження. Варто знати, що мовленнєві параметри з лінгвістичними прийомами програмування(НЛП) використовують для прихованої пропаганди та фейків.
Немає коментарів:
Дописати коментар